Марийско-русский язык (Марла-рушла мутер). 2009.
чавун — 1 іменник чоловічого роду посудина чавун 2 іменник чоловічого роду сплав … Орфографічний словник української мови
чавунка — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
чавунний — прикметник … Орфографічний словник української мови
чавунник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
чавунчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
чавучити — дієслово недоконаного виду чавити розм … Орфографічний словник української мови
Невинные голоса — Voces Inocentes … Википедия
чавун — I [чаву/н] уна/, м. (на) ун і/, мн. уни/, ун і/ў (посуд) II [чаву/н] уну/, м. (на) ун і/ (метал) … Орфоепічний словник української мови
барфрӯбӣ — [بر ف روبي] рӯфтани барф, тоза кардани барфи кӯчаву роҳҳо; мошини барфрӯбӣ мошини махсус барои рӯфта ҷамъ карда бурдани барфҳои кӯчаву роҳҳо, майдонҳои фурудгоҳ ва ғ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
чугун — род. п. а, диал. цыгун, арханг., укр. чагун, чавун, чаун. Заимств. из тюрк. По мнению Рясянена (ZfslPh 20, 448; FUF 29, 201), из чув. tšugun – то же, ср. балкар. соɣun, тат. čujεn, кумык., карач., караим. Т. čojun, чагат. čüjün; см. также Мi. ТЕl … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
переробний — а, е. 1) Стос. до переробки (у 1 знач.). Переробна галузь виробництва. 2) Який використовують для переробки (у 1 знач.). •• Переро/бний чаву/н чавун, що його переробляють на сталь у сталеплавильних агрегатах … Український тлумачний словник
